настійливо

настійливо
—————————————————————————————
насті́йливо
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "настійливо" в других словарях:

  • настійливо — Присл. до настійливий …   Український тлумачний словник

  • усиловне — настійливо, настійно …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • барки — ів, мн., заст. Плечі. •• Бра/ти (взя/ти, вхопи/ти) за ба/рки а) хапати за груди (під час сварки, бійки); б) примушувати щось зробити; чогось настійливо домагатися, вимагати …   Український тлумачний словник

  • боротися — борю/ся, бо/решся, недок. 1) з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. || з ким. Воювати з ким небудь, битися проти когось. || з чим. Намагатися подолати, затамувати в собі яке небудь почуття, бажання …   Український тлумачний словник

  • добиватися — а/юся, а/єшся, недок., доби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) тільки недок. Вживати рішучих заходів для досягнення поставленої мети, яких небудь результатів. || тільки док. Досягти поставленої мети, яких небудь результатів, доклавши зусиль. 2) від… …   Український тлумачний словник

  • допитувати — ую, уєш, недок., допита/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех. Настійливо розпитувати про що небудь. 2) перех. Робити допит …   Український тлумачний словник

  • допитуватися — уюся, уєшся, недок., допита/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Настійливо розпитуючи, вивідувати щось, дізнаватися про що небудь. 2) Відшукувати кого , що небудь розпитуванням. 3) тільки недок. Пас. до допитувати 2) …   Український тлумачний словник

  • душа — і/, ж. 1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… …   Український тлумачний словник

  • наупорно — присл., діал. Настійливо, затято …   Український тлумачний словник

  • пориватися — I а/ється, недок., порва/тися, ве/ться, док. 1) перев. док. Порушитися, припинитися (про зв язки, стосунки і т. ін.). 2) перен. Раптово припинятися, перериватися (про дію, стан або перебіг, розвиток чогось). 3) тільки недок. Пас. до поривати I.… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»